З часів Середньовіччя до нас дійшли тисячі зображень євангельської сцени, де три волхви приносять дари новонародженому Ісусу. Серед рельєфів зі слонової кістки, книжкових мініатюр, мозаїк, фресок, вівтарних панелей та вітражів виділяється один образ, який давно інтригує істориків, — триптих «Поклоніння волхвів», написаний Ієронімом Босхом.

У ньому багато іконографічних «аномалій». Що за бородатий чоловік стоїть у дверях хатини? Його червоний плащ накинутий на голе тіло, на голові тюрбан, обвитий тернями, а кісточка укладена в скляну посудину, крізь яку видніється рана, що кровоточить. Чому на одязі чорношкірого волхва та його слуги написані сирени та риби, що пожирають один одного?


«Візуальне послання не зводиться до його частин; зміст, закладений художником та (або) його замовником, необов'язково збігається з тим, що у зображенні бачать глядачі - його сучасники; візуальне висловлювання за своєю природою відкрито до більшої кількості тлумачень, ніж слово — висловлене чи записане».

На Заході трьох «королів», які прийшли до Віфлеєму, шанували як святих, а ці деталі погано в'яжуться із праведністю. Щоб розшифрувати послання Босха, історик-медієвіст Михайло Майзульс звертається до середньовічної демонології, антиіудейської полеміки, астрологічних теорій та апокаліптичних міфів про останні часи та Антихриста.

«У християнській іконографії та в християнській традиції загалом Поклоніння волхвів – це радісне торжество, явище Бога народам, яких він оберне та врятує ціною своєї хресної смерті. Однак світ, який зобразив Босх, зовсім не радісний і сповнений невиразного відчуття загрози».

Для кого
Для тих, хто цікавиться мистецтвом Середньовіччя.