На рубежі XIX-XX століть у Європі виник новий формат самоорганізації художників - незалежне виставкове об'єднання.

Прикладами цього радикального інституційного зсуву були нові салони в Парижі (Марсова поля та Осінній) та Сецесіони у німецькомовних країнах (Мюнхен, Відень, Берлін). У той же період у Росії такі художники, критики і митці, як Бенуа, Дягілєв, Грабар, Коровін, Пастернак, Поленова, Реріх, Сєров, Сомов, Еттінгер, Якунчикова, а пізніше й інші, стали активно виявляти інтерес до нових виразних мов і експозиційних практик в європейських країнах і одночасно. У цій книзі автор досліджує їх виставкові траєкторії, щоб показати, яким чином культура та цінності Сецесіонів як модерністських формувань вплинули на життя та кар'єру художників, і через нову оптику уявили ряд ключових епізодів їхньої творчості.

Олександра Тімоніна (нар. 1994, Москва) - дослідниця, художній критик та музейний працівник. Брала участь в організації понад десяток міжнародних виставкових проектів. Працювала у відділі публічних програм Венеціанської бієнале (2017–2023), Pinault Collection та інших інституціях. Публікавалася в Journal of Curatorial Studies, ARTMargins, Venezia Arti. У 2022–2024 роках викладала в Університеті Ка' Фоскарі, де також отримала ступінь PhD з історії мистецтва (2022).