Історико-мистецтвознавче дослідження Мартіна Гейфорда (нар. 1952), автора збірок інтерв'ю з Девідом Хокні і Люсьєном Фрейдом, книг про британське мистецтво, Ван Гога і Мікеланджело, присвячене лондонському живопису 1950–1970-х років одержимістю масової культурою суспільства споживання, екзистенційно орієнтований неоекспресіонізм та традиційний для Англії інтерес до барвистої матерії. Творчість провідних британських художників цього часу — Френсіса Бекона, Люсьєна Фрейда, Р. Б. Китаю, Девіда Хокні та ін. — розглядається автором у контексті естетичних пошуків і бурхливого богемного життя Лондона.