У дослідженні з іконографії плаката Лазаря Лисицького «Клином червоним бий білих» вперше зроблено спробу всебічного аналізу цього хрестоматійного твору ранньої радянської доби. Розповідь розгортається, слідуючи шляхом авангардного мистецтва: від футуризму до безпредметності та нової знакової системи. Великий ілюстративний матеріал переконливо показує, що коло і клин були найважливішим формальним мотивом 1920-х. І якщо «Вітрувіанська людина» Леонардо да Вінчі — своєрідна емблема епохи Відродження, то для авангарду такою емблемою став клин, що врізається в коло. Стійкість цієї комбінації у російському мистецтві 1910–1920-х переконує у цьому, що революційність графічно зображувалася саме так. Геометрія найпростіше відображала боротьбу стихій, абстрактна форма ставала символічною. Плакат «Клином червоним…» пов'язані з багатьма явищами в авангардної культурі. Навколо нього з'являється безліч імен — художників, поетів, мислителів, політиків.