«Історія Росії XIX століття» доктора історичних наук, професора Андрія Борисовича Зубова — не хронологічний переказ подій, а міркування над причинами, що наближали можливість загибелі «історичної Росії». Катастрофа початку XX століття, вважає професор Зубов, має набагато глибше коріння, ніж прийнято думати. Уважне вивчення цих причин допомагає як краще зрозуміти минуле, а й пояснити сьогодення.

У другому томі йдеться про найславетніше, можливо, десятиліття в історії Росії — 1815–1825 роках. Це десятиліття повного світу. Для Росії всі війни закінчено. Європа визнає авторитет країни, яка звільнила її від влади Наполеона. Імператора Олександра називають «Агамемноном Європи», порівнюючи його з вождем ахейських царів у переказі про Троянську війну. Олександр встановлює конституційну монархію та династію Бурбонів у Франції, збирає під своїм скіпетром конституційну Польщу. Він готує і загальноросійську конституцію, і визволення селян-кріпаків. Святе Письмо перекладається більш ніж на чотири десятки мов Імперії, в тому числі і на сучасну російську, і поширюється в сотнях тисяч екземплярів. Російське суспільство, начебто, перебуває на небувалому підйомі. Але блискуче царювання завершується дивно і безглуздо. Чому?