«Світ набрид богу, як поганий театр, де трупа зарозуміла і безталанна, хор мовчить, а сходи жертовника вічно в крові. Тому бог давно сюди не заходить», — так говорить Мораз, герой роману, написаного двадцять років тому, але який звучить тепер як застереження. Це книга про плавання в чужих, заборонених водах, щоденник людини, впевненої в тому, що вільна думка, а отже, і життя можливі тільки всупереч, все інше — лише хімічні процеси. Це роман-подорож, де герої беруть участь у давній містерії і гинуть, тому що інші можливості виявляються можливостями для інших.

Перша книга Лени Елтанг потрапила в короткі списки премії Андрія Білого і «Національного бестселера» і з тих пір кілька разів перевидавалася. «Химерна суміш європейського криптодетективу (в традиції Умберто Еко і Борхеса) з вітчизняним блаженством убогих духом», — так писала про роман критика, називаючи його шедевром і найкращим російським романом останніх років.