На відміну від попередньої білінгви Гінтараса Патацкаса, нова поема готувалася до друку в Литві і практично дописувалася одночасно, ледве не наввипередки з російським перекладом.

Іронічний абсурдизм, чорний гумор, потік свідомості, змішання стилів і центонність зближують цю книгу з традицією вітчизняного модернізму та постмодернізму. Виклично нехарактерна на тлі сучасної західної поезії жорстка ямбічна форма робить її особливо привабливою для російськомовного перекладача і читача.