«Епілог» — четверта книга, що завершує публікацію великого експериментального роману «Ріка без берегів». Цей роман — революція в чуттєвому сприйнятті, неповторне явище світової літератури ХХ століття.

«Епілог» (опублікований посмертно в 1961 році) — фрагмент незавершеної третьої частини «Ріки без берегів», головного твору німецького письменника, який створювався в 1935–1947 роках на данському острові Борнхольм. Роман є відображенням тієї фрагментарності, яку Янн наприкінці життя сприймав як характерну особливість всієї своєї діяльності: «Моє власне життя являє собою низку незавершених або не піддаються завершенню процесів», — писав він видавцю Петеру Зуркампу в травні 1958 року.

У центрі оповіді про дорослішання — зустріч Миколая, позашлюбного сина композитора Густава Аніаса Хорна і Гемми, та Аякса, вбивці його батька, який видає себе за друга Хорна, Альфреда Тутайна. У цій частині події, раніше багатогранно розгалужені у часі та просторі, розглянуті під новим кутом зору.

Книга містить коментарі перекладача та філолога Тетяни Баскакової, а також докладну статтю про наскрізні образи роману, доповнену кольоровою вкладкою з десятками художніх творів, що допомагають зрозуміти творчість Янна.