Ця книга має чотирьох анонімних авторів. Але їх — волонтерів, які мешкають у Росії, які вивозили і продовжують вивозити мирних жителів України з-під бомбардувань — набагато більше. Всі ці роки, що триває війна, вони діють: зустрічають на пропускних пунктах між Росією та Україною, привозять у безпечні теплі квартири, де можна видихнути, забезпечують валізами, їжею та одягом, а потім проводжають на кордонах, звідки у біженців починається шлях до Європи. А ще слухають. Часто вони стають першими слухачами тих, хто пережив страшне. Так, це небезпечно. Волонтери ризикують життям та свободою. Але інакше не можуть. Ця книга написана не для того, щоб нам, читачам, вкотре жахатися та сипати сіль на рани. Вона потрібна, щоб дізнатися, як все є насправді.