«Хоббіт», «Хроніки Нарнії» та «Володар кілець» привчили нас до того, що у вигаданих оповіданнях ми можемо на власні очі розглянути карти тих місць, про які вони розповідають. А чи була така нагода у читачів XVI–XVIII століть? Книга Роже Шартьє присвячена розвитку літературної картографії.

Ця цікава подорож починається з курних доріг Іспанії (Сервантес); потім, слідом за англійськими першопрохідниками, читач вирушає до далеких нових земель (Мор, Холл, Дефо і Свіфт), щоб потім із французькими пілігримами шукати шляхи в Країну Ніжності, Королівство Кохання або Кокетства, до краю Янсенія (Скюдері, Трістан Л'Ерміт, абат 'Ад'єд'як). Здійснивши коротку прощу на гору Кармель (Хуан де ла Крус), він разом з італійськими паладинами повертається в пізнаваний географічний простір, хоч і знаходиться у владі магічних сил (Аріосто).

Нарешті читач опиняється у Провансі, на околицях Авіньйона (Петрарка). Прокреслений маршрут проходить через 4 літературні традиції та 5 мов, причому його вихідна та кінцева точки мають цілком реальні географічні координати, а середина лежить у галузі чистої фантазії. Прокладаючи шлях від одного твору до іншого, автор пропонує новий підхід до проблеми мобільності художніх текстів та їх інтерпретацій.