Повільно, але правильно пишу літературний текст під робочою назвою: "Старі, або - Переможець Цой". Знаходжусь як би у творчому відрядженні у світі старих — тут і спортсмени, і 90-річного ветерана по лікарнях катав, а потім ховав, і серед старих дурнів-письменників обертався... Коротше, у мене ветеран спорту, дискобол, постановує на пам'ятник Цою . Його скульпторка побачила алегорію як античного образу. Має прізвище Цой. У неї чоловік кореєць Цой. Вона фанатка з дитинства. Наприкінці з'являється ревнивий кореєць, ударяє дружину на прізвище Цой, дискобол починає рух (він вже переродився на того самого Цоя), випускає диск і вбиває Цоя минулого... Як добре бути божевільним!
В. Рекшан, 25.01.2018

У світовій літературі є напрямок, який називається літературою дитячою. Але немає літератури для, скажімо так, які давно живуть. Вважатимемо, що ця книга перша офіційно позначена для тих, кому 60+. Дитячі книги читають люди різного віку. З пропонованим романом можуть і навіть мають ознайомитись усі. "А до чого тут Цой?". Відповім: "Цой у моєму романі той самий. Без обману. Адже він назавжди молодий".
В. Рекшан