Тові всього двадцять, але вона вже досягла всього, чого хотіла: талановита поетеса одружена з поважним літературним редактором. Здається, ніби її життя вдалося, і вона не підозрює про прийдешні випробування: про нові закоханості і хворобливі розставання, довгоочікуване материнство і переривання вагітності, неможливість писати і руйнує все залежності.

«Залежність» — заключна частина Копенгагенської трилогії, неприкрашена розповідь про безсилля перед оголеною дійсністю, але також про кохання, турботу, відданість своєму покликанню і зрештою про невпевнену перемогу життя.

Голос Дітлевсен, сміливий, плутаний, але гранично точний в оцінці своїх помилок — довгоочікуваний додаток до канону жінок, які показали нам свої таємні особи, щоб ми могли носити власні. - Меган О'Грейді для The New York Times