У книзі представлений докладний мистецтвознавчий аналіз цілого спектра типів "нової жінки", сконструйованих радянською владою у 1920-1930-ті роки. Автор показує, як тісно пропагандистські та агітаційні завдання перепліталися з соціальними змінами та новаторством у мистецтві, а також пропонує поглянути на ранньорадянську гендерну реформу як на основу різноманітності художніх рішень, що виникла.