До книги, присвяченої творчості Олександра Введенського (1904–1941), увійшли роботи різних років, які склалися в монографію про російського поета — радикального експериментатора, члена Об'єднання реального мистецтва (ОБЕРІУ), плідного дитячого письменника, в чиїх неопублікованих за життя «дорослих» творах. Книга складена з 15 розділів, що торкаються ряду питань, що глибоко хвилюють поета, які збереглися в його вцілілих текстах (до нас дійшла, як передбачається, лише чверть написаного Введенським). У цих розділах досліджуються поетичні та філософські аспекти його творчості: алогізм, абсурд, нерозуміння, подія, ерос, час, небуття. Ці магістральні теми та аспекти об'єднані у тематичні блоки, що відповідають творчим інтересам Введенського: «Народження світу», «Нерозуміння світу», «Смерть світу». У першій частині досліджуються можливості створення світу новою мовною логікою; у другій частині представлений світ Введенського як велике нерозуміння, що спонукає до питань без відповіді; третина зосереджена на прощанні героїв зі світом та світу з героями. Як візуальний камертон, що римується з есхатологічними рефлексіями поета, на шмуцтитулах до розділів книги вміщено 15 гравюр Альбрехта Дюрера із серії «Апокаліпсис».