Прийнято вважати, що емоції та політика — це небезпечне поєднання, властиве виключно агресивним суспільствам. Марта Нуссбаум у своїй книзі прагне спростувати цей тезис і довести, що будь-які політичні принципи потребують емоційної підтримки.

Вона відштовхується від прикладу таких лідерів, як Авраам Лінкольн, Джавахарлал Неру та Мартін Лютер Кінг — молодший, які зуміли пов'язати політичні емоції зі стремліннями до загального миру та справедливості, а не з войовничими проектами, спрямованими проти інших націй.

Автор звертається і до результатів антропологічних досліджень, які стверджують, що схильність до побудови згубних ієрархій і дискримінації вкорінена в людській природі. Однак вона пропонує протиставити цим схильностям культивування любові та розширеного співчуття — спочатку до своїх співгромадян, а потім і до представників інших націй.

Головними інструментами в культивуванні цих почуттів мають стати різні види публічного мистецтва — від поем, романів, пам'ятників і меморіалів до фільмів Боллівуду.

Марта Нуссбаум — філософ, професор Чиказького університету.