Хайдеггерівська критика сучасної техніки та її зв'язки з метафізикою знайшли сприйнятливу аудиторію на Сході. Однак концепція, згідно з якою існує лише один — спочатку грецький — тип техніки, стала перешкодою для будь-якого оригінального критичного осмислення технології в сучасній китайській думці. Юк Хуей заявляє про нагальну необхідність уявити специфічно китайську філософію техніки, здатну відповісти на виклик Хайдеггера, водночас проблематизуючи твердження техніки та технологій як антропологічно універсальних.

Це дослідження історико-метафізичного питання про техніку спирається на ідеї Жана-Франсуа Ліотара, Жильбера Сімондона та Бернара Стіглера. Воно представляє історію сучасної східної філософської думки, включаючи такі постаті, як Фен Юлань, Моу Цзунсань та Кейдзі Нісітані, значною мірою невідомої українським читачам. Дослідження проливає нове світло на питання про техніку в Китаї.

Чому техніка ніколи не тематизувалася в китайській думці? Чому час ніколи не був справжнім питанням для китайської філософії? Як трансформувалося традиційне поняття Ці у відношенні до Дао в міру того, як Китай приймав технологічну сучасність і вестернізацію?

У «Питанні про техніку в Китаї» систематичний історичний огляд основних понять традиційної китайської думки супроводжується оригінальним дослідженням зазначених проблем. Це підводить до питання: як китайська думка може сьогодні сприяти критичній переоцінці глобалізованої техніки з космотехнічних позицій?